Другий сезон: "Ти мій перший"

Кохання Мії і Ману було великою таємницею для Франко Колуччі. Такі як він, ніколи не можуть розгледіти справжні почуття.
[Act 1, Franco&Lyco]
— Луко, ти не міг би завтра замість мене залишитися на фірмі. У мене проблеми з Мією. Мече мені дізналася, що вона зустрічається з вихователем - Бласом
— Мече сказала. Мече збрехала. Мія кохає Мануеля, і це точно! – сказав Лука
— Кохає? Ти смієшся? Ні, вона його ненавидить! – сміявся Франко
— Це ти так думаєш, а насправді все по іншому, - відповів Лука
— А звідки в тебе ця інформація? – все ж таки це зацікавило Франко
— Це, мені сказала Соня. Ти ж знаєш які в неї стосунки з Мією, вона їй все розповідає.
— Не можу в це повірити! Ні, я не буду відкладати розмову з Мією на завтра, я сьогодні ж поїду в школу.

[Act 2, Manu&Pablo]

Останнім часом Ману та Пабло подружилися. Їх об’єднувала група, любов до музики. А ще тільки Ніко та Пабло знали про те, що Ману зустрічається з Мією.

— Пабло, ти дописав музику до моєї пісні? – запитав Ману, і сів на крісло, що стояло у вагончику.
— Так, звісно. Ти знаєш, класні, реальні слова у цієї пісні. Ти їх писав про себе і Мію? – поцікавився Пабло.
— Чесно кажучи, так, - сказав Ману
— Вона тобі відмовила? – спитав Пабло
— Ні, що ти. Вона лиш каже, що неготова. Я її розумію, вона дівчина, може, для неї це страшно, але ж я її кохаю! І тепер я починаю думати, що може вона не відчуваю до мене того ж самого, - схвильовано сказав Ману.
— Ману, мені здається, тобі нічого не залишається, як чекати.
— Так, звісно, але я просто шаленію від неї. Вона така... така гарна, ніжна, лагідна, - сказав Ману
— Досить, подумай краще про щось інше. Наприклад, нам треба умовити Марісу і Мію проспівати пісню в дуеті. Але, щось мені підказує, що після їхньої останньої сварки, це буде не легко. [....]

[Act 3, Mia&Sonya]
— Мія, головне те, що ти відчуваєш свої серцем. Я не можу тобі сказати, що слід робити в цьому випадку, а що ні, - казала Соня, - ти повинна сама відчувати. Ти розумієш, що щоб тобі і хто б не говорив поганого про Ману, ти не повинна вірити в це доки не поговориш з ним. Він чесний хлопець, і я не думаю, що він буде казати неправду про свої почуття. Якщо він хоче цього, а це для хлопців його віку природно, то тільки твоє серце підкаже тобі, що слід робити. Ну, добре, Мія, я вже повторююся.
— Дякую, тобі, Соню. Я не знаю з ким би ще могла поговорити, - сказала Мія. А, я хотіла спитати, як там мої проби, мене взяли на топ?
— Хм, Мія, - затяжно почала говорити Соня, - ти знаєш, мушу тобі сказати, що тебе не взяли. Просто тоді ти ще хворіла і як мені сказали у них з’явилася ще якась молода та гарна дівчина. Тож вони взяли іншу.
— А, ну, шкода. Але у мене є ще пропозиція на топ у ФіяВель? – сказала Мія, вдаваючи, що зовсім не засмутилася. – До речі, а що за дівчина?
— Ну, це не дуже важливо ,- почала відговорюватися Соня
— Ні, Соню кажи, - Соня мовчала, - Соня, кажи її ім’я!, - злісно сказала Мія
— Добре, це – Соль Ріваролла
— Соль! Знайшли гарну! Добре, добре, я це так просто не залишу, - сказала Мія
— Мія про що ти? – сказала Соня
— Та так. Добре мені вже треба йти. Соню прощай. Дякую, що прийшла, - сказала Мія і кудись пішла.

[Act 4 Manu&Sol&]

Соль вже по всій школі шукала Ману. Потім вона вийшла на вулицю, і раптом побачила, як з якогось підвальчику виходив Пабло. Вона подумала, що можливо, Ману вона там не знайде, але там буде щось інше, щось таке... Тож Соль пішла в той підвал. Коли вона зайшла вона побачила Ману, який грав на гітарі якусь пісню. Ману не помітив Соль, тож вона тихенько підкралась ззаду і закрила йому очі.
— Мія, сонечко, це ти? – радіючи сказав Ману
— Ні, це не вона, - сказала Соль і розвернулася до Ману так, щоб він міг її бачити.
— Соль? Як ти сюди потрапила? – здивовано сказав Ману
— Це не важливо, Ману. Ману, важливо лиш те, що ми могли б тут разом робити! – сказала Соль і підсунулась ближче до Ману
— Соль, про що ти говориш! Іди звідси, у мене тут зустріч. А про нас забудь, я ж казав, що кохаю іншу, - обурено сказав Ману.
— Та інша – Мія? - спитала соль і глянула на Ману, який мовчав, - кажи, це вона?
— Соль, це тебе не стосується.
— Як, це мене не стосується. Ману, я хочу бути з тобою. Я не думаю, що та, а це певно – Мія, зможе тобі дати те, що дам тобі я, - сказала Соль і почала розстьобувати ґудзики у себе на блузі.
— Соль, припини.

[Act 5 Manu&Mia&Sol]
Нажаль, коли в той момент в підвал зайшла Мія, вона не почула, як Ману зупиняв Соль, вона лише бачила Соль в ліфчику.
— Ману, що це? – сказала Мія
— Мія, люба, - підбіг до неї Ману, - ти все не правильно зрозуміла.
— Чому ти Ману? Мія все правильно розуміє. Я хотіла зробити те, для чого вона ще просто замала, - відмовила Соль і почала одягати блузу.
— Соль, ти огидна! Ти думаєш, що все досягнеш своїм тілом! Він тебе ж все одно не кохає!
— Хм, аж смішно, Соль Ріваролла з приходом у школу “Елітний шлях” забирає у Мії Колуччі все те, що належало їй. Мія, я не винна, що в школі, я популярніша за тебе, за те що на топ обрали мене, і за те що твій хлопець хоче мене, - сміючись сказала Мія
— Забирайся звідси, - сказав Ману
— Добре, любий, вам треба поговорити, я піду. Але ми ще зустрінемся, - сказала Соль і пішла з підвалу.

[Act 6 Manu&Mia]
— Я теж, мабуть, піду, - засмученим голосом сказала Мія
— Ні, Мія, стій. Невже ти не бачиш, що вона просто хоче нас з тобою розлучить? – сказав Ману, і обняв Мію
— Я, просто думаю, щоб було, якби я не зайшла. Ти б з нею спав? – спитала Мія і зняла руку Мані зі своєї талії.
— Мія, люба, ти ж знаєш, що я хочу тільки тебе, що я лиш тебе кохаю, - сказав Ману, і
Мія сіла йому на коліна. Ману обняв її і почав цілувати. В його руках вона була як квітка. Він почав цілувати їй шию. Він розстібав їй блискавку на кофті, він зняв з неї кофту. Вона розстібала ґудзики на його сорочці. Їй ніби хотілося цього тепла, відчути його повністю, але вона боялась. Вона не була впевнена в його почуттях. Ману вже розстібав ліфчик Мії, як задзвонив її телефон: “Не відповідай!” – прошепотів Ману, “Добре”, - сказала Мія, і відкинула свій ліфчик. Ману був дуже ніжний, коли він її пестив, вона все ж відчувала як він її кохає. Вона була готова йому віддатися. Але телефон все дзвонив і дзвонив. “Ні, я так не можу, я повинна відповісти”, - сказала Мія. “Ні, Мія, не треба” – шепотів Ману


[Act 7 Mia&Manu&Franco]
Все ж Мія потягнулася рукою до свого телефону:
— Ало, тату, що ти хотів? Ти не дуже вчасно дзвониш, - незадоволено сказала Мія
— Мія, ти де? – схвильовано сказав Франко
— Як, де? В школі. – сказала Мія
— Не бреши! Я зараз в школі, і тебе тут нема, - розлючено сказав Франко. Ману, який зрозумів, що щось не так, почав одягатися. Він дістав з підлоги ліфчик Мії, і почав сам їй його одягати.
— Ау.. лоскотно, - сказала Мія Ману, а він поцілував мочку її вуха
— Це ти мені, Мія? – сказав Франко. Мія, де ти і з ким ти.
— Тато, не хвилюйся я біля школи я зараз прийду, - сказала Мія і відключила мобільний.
— Франко? – запитав Ману
— Так, він. Він в школі мені треба йти, - засмучено сказала Мія
— Але, що ти йому скажеш, коли він запитає де і з ким ти була? – сказав Ману
— Скажу, що гуляла
— З ким?
— Ну, наприклад, з тобою. Він буде дуже задоволений, - сказала Мія і застібнула свою кофту
— Ну, це не погана ідея. Тоді я піду з тобою, - сказав Ману вийшов з підвалу за Мією.
Ману і Мія підходили до входу в школу:
— Ману, зніми свою руку з моєї талії, бо тато не повірить, що ми могли до такої міри подружитися.
— Нарешті, - сказав Франко, - то, де ти була?
— Франко, ми з Мією гуляли в саду, - сказав Ману
— Ману, Мія, це на вас не схоже. Ви ж ненавидите один одного, чому це ви раптом гуляєте разом? Ману, ти її покриваєш? – підозріло спитав Франко
— Ні, тату, ми справді були з ним разом, - сказала Мія
— Ні, Мія не бреши. В школі не має Бласа, ти була з ним? – сказав Франко
— Франко, вона була зі мною – повторив Ману
— Так, тату, я була з Ману, - сказала Мія
— Можливо, але вас не було в саду, – сказав Франко, - я сам ходив і дивився
— Добре, Франко ми скажемо тобі правду. Мія, ми це все одно довго приховувати б не змогли.
— Так, тату, ми з Ману, маємо тобі сказати, що ми ...,- почала казати Мія
— Ну, що ви...- наполягав на продовженні Франко
— Ну, ми, точніше я і Мія – кохаємо однин одного, - завершив Ману
— То це все-таки правда! – радіючи сказав Франко, - чесно кажучи, я радий, що ви покохали один одного, ви ж самі дорогі мені люди, - сказав Франко і обняв їх обох.
— Ну, то ми пішли, - сказав Ману
— Ні, стійте. Ви спочатку мені скажете де ви були, - сказав Франко
— Ну, ми ... ми були у підвальчику, - сказала Мія
— А, ну зрозуміло, - хитро посміхнувся Франко, - і що ви там робили?
— Франко, ми з Мією просто балакали, - сказав Ману
— Добре, але люди, що кохають однин одного не тільки балакають. Тож будьте обережними, - сказав Франко і посміхнувся.
— Тато, ми дамо собі раду, не хвилюйся, - сказала Мія і обняла Ману.
— А ви гарно дивитеся разом, - помітив Франко, - Так, я, мабуть, піду. Все одно, те, що ви зустрічаєтеся покрило всі мої сумніви про тебе, Мія, і Бласа
— Хм, добре, тато, па-па! – сказала Мія і поцілувала Франко у щічку.
— До побачення, Франко! – сказав Ману.

[Act 8 Manu&Mia]
— Ману, я тебе кохаю, - сказала Мія
— Я тебе теж, - сказав Ману
— Те що було в підвалі, було чудесно. Шкода, що ця справа залишилася незавершеною.
— Нічого, Мія. У нас є Я, Ти, підвальчик. Ми у будь-який момент можемо продовжити, - Ману обняв Мію, і цілуючи притиснув до стіни, - Мені так приємно відчувати, що ти так близько.
— Ману, зараз ми не можемо піти у вагончик, у нас виступ. Але після виступу – я тільки твоя. Ману посміхнувся і знову поцілував Мію.

Sophia